Коли читаю Святе Письмо, завжди тримаю в руці олівець/ручку/фломастер.
Так, я пишу/креслю/малюю у своїй Біблії. Не тому, що в душі художник, а тому, що Боже Слово надто цінне, щоб його не виділити.
А потім вкотре приходжу до висновку, що хочеться взяти той фломастер/олівець/ручку і виділити просто ВСЕ, кожнісіньке речення!
Бо все Святе Письмо – це досвід того, з якою надією дивиться на людину Бог.
Скільки б вона раз не “лажала”, Він все одно дає новий шанс, новий день і нові сили.
Дивіться самі💁🏻♀️👇
“Сам Господь ітиме перед тобою, він сам буде з тобою; не опустить тебе й не покине, тож не бійся й не тривожся” ( Втор. 31, 😎
“Надломленої очеретини не доламає; льону, що куриться, він не погасить; оповістить ретельно правду” (Іс.42,3)
“Я, Господь, покликав тебе для перемоги, держатиму тебе за руку, я берегтиму тебе, поставлю тебе у завіту люду, світло народам” (Іс.42,6)
“Тому, що дорогий ти в мене й цінний і я тебе люблю, людей даю за тебе, народи за твою душу” ( Іс. 43, 4)
“Назвав тебе я на ім’я, дав тобі шляхетну назву, дарма, що ти мене не знаєш” ( Іс. 45, 4)
“Господь покликав мене від утроби, від лона матері моєї назвав моє ім’я” (Іс. 49,1)
“Ти слуга мій, у тобі я прославлюся” (Іс. 49,3)
“Глянь! Я записав тебе в себе на долоні, мури твої завжди передо мною” (Іс. 49,16)
“Гори зрушаться, горби похитнуться, моя ж любов від тебе не відступить, мій союз миру не похитнеться” (Іс. 54,10)
“Перш ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив тебе” (Єр.1,4)
“Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам’яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне” (Єз.36,26).
